Власний веб-сервер чи зовнішній хостинг?
Очевидно, повна віддача від системи Moodle досягається тоді, коли доступ до неї можливий не тільки з локальної мережі навчального закладу, а й з глобальної мережі Інтернет. Отже рано чи пізно постає питання, як розмістити сайт Moodle в Інтернеті. Тут є дві можливості:
- використати для цього власний веб-сервер навчального закладу або
- розмістити сайт Moodle на веб-сервері сторонньої організації, яка надає послуги хостингу.
Розглянемо їх детальніше.
Використання власного сервера потребує дорогого обладнання, спеціальних приміщень, де воно встановлюється, витрат на заробітну плату фахівців, які його обслуговують тощо. До того ж потужність серверного обладнання треба обирати з розрахунку на пікове навантаження. Все це обумовлює високу вартість такого рішення при здебільшого невисокій якості та надійності. До того ж переважну більшість часу (за відсутності пікового навантаження) обладнання буде завантаженим лише частково, отже використовуватиметься не повністю.
Якщо справді ставити за мету не від кого не залежати і все робити самому, то можна, не тільки купити власний веб-сервер, а й, наприклад, встановити власну дизель-електростанцію, забезпечувати потреби зв'язку за допомогою власних автономних радіостанцій, тощо. Однак, як засвідчує практика, на багато якісніші послуги і на значно вигідніших умовах можна одержати все ж таки від загальних електромереж, операторів мобільного зв'язку і провайдерів, що надають послуги хостингу. Звісно, є сфери, де необхідно мати і автономну дизель-електростанцію, і власний веб-сервер, однак сфера освіти до них не належить.
Тому основними трендами сучасної економіки є раціональний розподіл праці, зокрема аутсорсинг - передача компанією частини своїх завдань або процесів стороннім виконавцям на умовах субпідряду.
Наприклад, сайт цілого університету може розпочинати свою роботу з тарифного плану вартістю менше 3 $ на місяць. За ці смішні гроші можна одержати значно надійніший і якісніший сервіс та цілодобову технічну підтримку професіоналів. Згодом, коли навантаження на сервер збільшиться, можна перейти на інший тарифний план, зокрема і на хмарний хостинг. Тоді ваша система буде масштабуватися автоматично, тобто її потужність нарощуватиметься при збільшенні навантаження на неї. Але ви сплачуватимете тільки за реально спожиті ресурси, так само, як за електроенергію платять за показами лічильника. Детальніше про переваги зовнішнього хостингу, зокрема хмарного, можна прочитати тут.
У противників такого підходу є «залізний» аргумент: «Ми не можемо довірити зберігання наших методичних розробок чужим серверам». Однак, виникає питання, чи справді на своєму сервері інформація захищена краще, ніж на чужому, чи саме від сервера залежить секретність, чи можливо в принципі зберегти в секреті те, до чого має доступ така велика кількість студентів, і навіть чи доцільно взагалі робити з цього секрет, адже, як засвідчує досвід, конкурентну боротьбу виграють університети, які не засекречують свої розробки, а навпаки, популяризують їх.
Підводячи підсумки цьому розгляду, можна зробити висновок, що використовувати власний веб-сервер доцільно тільки в тому випадку, якщо він у вас уже є, і його надійність, якість та робота персоналу, який його обслуговує, вас влаштовує. В інших випадках доцільно скористатися послугами зовнішнього хостингу. Огляд українських хост-провайдерів можна знайти тут.
Обираючи зовнішній хостинг, слід переконатися, що він задовольняє наступним вимогам:
- Встановлені на сервері провайдера версії РНР і mySQL задовольняють вимогам вашої версії Moodle.
- У РНР встановлені усі обов'язкові і (бажано) рекомендовані розширення (див. скріншот нижче).
- На сервері для виконання скрипту Moodle надається мінімум 128 Мб оперативної пам'яті (параметр memory_limit).
- База даних підтримує формат Barracuda.
